У звучанні чорно-білих клавіш
Грає тихо музика душі…
Ти сьогодні серцем моїм правиш,
Хоч співаєш не мої вірші…
Нотний стан гойдає візерунки,
Смужки-лінії моїх долонь…
Пристрасні та ніжні поцілунки
Обпекли все тіло аж до скронь...
У звучанні чорно-білих клавіш
Замість двох, чотири вже руки,
Піснею кохання наше славиш
Не на день – на всі літа й віки!