29.01.2017 01:37
для всіх
226
    
  6 | 6  
 © Олена Коленченко

Мрія

Мрія

Я серцем відчувала, що зустрінемось

І доля дарувала нам цей шанс!

В кохання ніжне й чисте огорнулися

І почали писати наш романс!


З небес нам зорі світлом посміхалися

І вранці омивала нас роса.

Вустами я очей твоїх торкалася

І відчувала як тече сльоза…


Ти знав тоді, що зустріч ця оманлива

І час невпинно роз`єднає нас.

А я ж на двох одним життям так марила, 

Зійти хотіла разом на Парнас!


Ти звав мене Поет, моя чарівниця, 

І квіти гарні дарував щодня.

Була я відчайдушно ніжна мрійниця

І вірила, любов – моя броня.


Удвох зустріти старість не судилося, 

Романс заграє нотами жалю.

Та мрія в серці, хоч і не здійснилася, 

Співати буде завше скрипалю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.02.2017 01:06  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова лірична поезія, як і спогади. У житті, як на довгій ниві. Багато чого минає не так, як здавалося б...

 30.01.2017 09:59  Тетяна Белімова => © 

Красивий, натхненний почуттями романс!

{#}

 29.01.2017 02:19  Панін Олександр Мико... => © 

Справжній романс, чуттєво.

Мрія буде співати і сподіватись,

А це вже не пустка.

"Видно, брат, и сожженной березе

Надо быть благодарной огню"

                                     Н. Тихонов