Озови весни...
розгойдались віти всі
вітрами весни
в місяці у лютому
в розталі зими.
із дощами сніг мете -
в холоді, рясний
день брудний і змизканий
у миттєвий змиг
в танці звів у купол аж,
в сірі небеса.
за туманом в обріях
поступом весна,
кроки, її дотики,
подих і краса,
і пташина радісна
пісня голосна.
сніг, дощі з вітрами як
суєта, як гра -
з неба розсміється аж
в сяянні весна.
і коханню квітнути
квітами пора
і позбутись згубної
млявості од сна,
у танку веселому
хором повести
коловод вітаннями
в озови весни -
в тім танку закоханий
в зиму відпусти
сум, нудьгу і болі всі
як погані сни.
а в озерцях танення
полиски і блиск -
світанкові, сонячні
сяяння зими
освітили спогади
як було колись... -
в русі у вальсовому
світ, весна і ми.
...ці весняні забавки
мов пекучий лід -
спогадами віхоли
співами сумні.
і вітри гойдаються
в кроні мерзлих віт,
сніг з дощами падає
у зимові дні...
