Зілля
з рубрики / циклу «ми»
Я не боюся так жити
Стрічати дощі і ранки.
Я боюсь не долюбити
Сльози твої і сніданки.
Я не люблю розлуки
Ці вечори скорботні.
Я боюсь, що врешт руки,
Терпнутимуть самотньо.
Я ще дощі не люблю
Вони тугу наводять.
Горілки штоф пригублю
ЇЇ хоч не розводять.
Най потече по мені
Миттю промиє мізки
Раптом в зп`янілому сні
Станеш для мене близька.
Певно любов ще той яд!
Погляди ніби зілля...
Скоштуєш його, то вряд
Здихаєшся похмілля.
