13.03.2017 01:09
Без обмежень
123 views
Rating 5 | 7 users
 © Юрій Слащов

Світлини

Кохання немовби у небі Сузір’я, 

згасають довічно як наші життя.

Немає батьків на старому подвір’ї, 

немає давно немовля сповиття.


Сумую... Щоденно пригадую маму, 

рум’яне обличчя та очі ясні…

Чекала від мене весь час телеграму, 

і квіти саджала щорік навесні.


Немовби щось заново в дім повертає, 

де тато, як завжди, назустріч іде, 

і досі я руки його пам’ятаю, 

лице загоріле, волосся сіде.


У пам’яті є незабутні світлини

в надії онукам усе бережу.

Вони мов би квітки, маленькі рослини, 

весь час у очах щось нове знаходжу`…


Хай будуть як діду, прості, неледачі

кохають сузір’я, пісні солов’я, 

саджають бабусині квітки на дачі, 

"онуки-насіння" - богата сім’я.

 Юрій Слащов©25.11.2016




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.03.2017 22:37  Надія => © 

Трохи сумний, ностальгічний вірш. Дякую! 

 17.03.2017 22:40  Олена Коленченко => © 

Як же чудово!!! Ці світлини ми бережемо в серці все своє життя....плекаємо....відтворюємо....передаємо у спадок рідним !!! 

 16.03.2017 13:56  Липа Ольга - Душа Ук... => © 

До сліз, Юрію!.. Щастя Вашій родині! Світла пам`ять Вашім батькам! 

 15.03.2017 21:05  © ... => Тетяна Ільніцька 

Спасибі, пані Тетяна, сенс життя в тому, коли я бачу характерні межі поведінки моїх батьків - у своїх дітях. Їх онуках! Це так приємно, саме ці "відбитки характеру", умовно, хочеться обрамувати в золоті родинні ікони. І папа і мама, бачать все це і знають: з благословення Божого - їх життя, прожита не даремно.

 15.03.2017 10:43  Тетяна Ільніцька => © 

Так, усі ми діти, допоки живі наші тато і мама!
Зворушили Ваші слова, пане Юрію! До сліз... 

 13.03.2017 13:02  © ... => Борис Костинський 

Дякую, Борю! Зараз у нас на площі проводиться садівничий весняний ярмарок, вранці, з дружиною ходили підкуповувати для дачі всякої всячини... Ну і як завжди купив насіння "космея" - таких самих літніх квіточок, як мама садила в себе у дворі біля будинку. 

 13.03.2017 12:10  Борис Костинський => © 

Але, як зворушливо! 

Публікації автора Юрій Слащов

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо