09.07.2017 23:23
для всіх
180
    
  1 | 1  
 © Душа

Як ридає туга у цю ніч за вікном


Як ридає туга у цю ніч за вікном,  

Проростаючи в серце холодним вогнем... 

Місяць в хати зайшов золотим бурштином,  

Вітер степом промчався з безстрашним конем. 



Ти Дух Предків не клич, він далеко тепер,  

Не взивай до могутності їх славних літ... 

Не почують тебе... Голосами озер,  

Чужина заспіває, де горлиць політ. 



А по рідному краю болюча журба,  

Ніби серце і плоть розлучили навік... 

Десь по полю біжить давніх Дум ворожба,  

Обіймає Душа зграї птах віддалік... 



Мені б з вітром в степу доганяти зорю,  

Пелериною неба укритись у ночі... 

Я зі свічкою Долі журбою горю,  

Батьківщино моя, ти поглянь в мої очі!.. 



І махає рукою з непроглядної далі,  

Україна моя... зве лісів голосами... 

Та ридає, ридає і кричить від печалі,  

З моїх кіс сивину омиває сльозами. 



Притулитись б до поля і вдихати букет 

Ароматів просторів, твоїх пісен сонет... 

І вінок заплести в цю таємную ніч,  

Та по річці пустити в казацькую Січ. 



Приголуб, Україно, свою люблячу доньку,  

У колисці степів діву ти захитай... 

Шепочи пісню давню мені потихеньку,  

Ніколи мене, Ненько, ти не залишай... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.07.2017 08:32  Тетяна Белімова => © 

Україна завжди чекає своїх дітей)) Пам`ятаєте, що дівчата вишивали на шликах холодноярівцям? "Повертайся росою". І я Вам бажаю "повернутися росою", коли ще всі рідні сплять, рано-вранці))))

 10.07.2017 04:41  Серго Сокольник => © 

Мені сподобалось