На обриві
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Кипрей»
«На обрыве»,
«Кипрей»
Скала стримить на вістрі страху,
За крок обрив, не видно дна,
І дерево, мов древко стягу,
Затисла брила кам’яна.
Коли огорне мла коліна,
На очі зійде пелена,
Й огні поселень мряка пінна
Заступить біло, як стіна,
Стань і вглядайся, де спасінням
Знамено майорить у млі,
Розпластане понад камінням,
Живе знамено на скалі.
_
Скала кричит – вперед ни шагу,
Обрывы скользки и голы,
И дерево, как древко флага,
Зажато в кулаке скалы.
И мгла окутает колени,
Глаза завесит пеленой.
И все огни людских селений
Закроет белою стеной.
Стоять, доколе машет знамя,
Не потонувшее во мгле,
Распластанное над камнями,
Живое знамя на скале.