27.08.2018 23:52
Без обмежень
107 views
Rating 5 | 6 users
 © Лана

....Погляд його

....Погляд його, наче сосен верхів`я, гострий, 

Високий, як верхня нота арії у "Ла Скалі". 

Темно-зелений - на барвах осені, вічної гості,  

На тлі суцільного світла - безмежно-карий. 

Знають вуста його правду одну-єдину. 

Молитва злітала б з них, наче птахи до вирію. 

Він воскресив би тебе чи у війну, чи в лиху годину, 

Коли б ти хоч раз промовила щиро: "Вірую".

Він мовчить, що дав любові своєї тобі ввібрати

Від материнського молока, від тепла колиски.

Кожна думка про нього дає свободу, руйнує грати, 

Бо так, як з ним, більше мовчати ні з ким.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.11.2018 18:31  Уляна Яресько => © 

Насолода! дуже люблю вишуканість твого слова... 

 29.08.2018 05:47  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш. Про духовні цінності, які не всім вдається (та й бажається) осягнути. 

 28.08.2018 12:49  Панін Олександр Мико... => © 

З Ним краще за все - мовчати,
Він знає усе без слів,
Він вже зробив для тебе усе. 

 28.08.2018 12:20  Каранда Галина => © 

Він воскресив би тебе чи у війну, чи в лиху годину, Коли б ти хоч раз промовила щиро: "Вірую". - дуже сильно.

Повірити щиро і до кінця непросто.. 

 28.08.2018 08:53  Тетяна Ільніцька => © 

Світланочко... Мовчу... Не знаю, що сказати. Слова згубила від такого поетичного пуанту! Найвища майстерність передачі емоцій, почуттів, вражень. Захоплена і зачарована! 

Публікації автора Лана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо