Надія Крайнюк Ставочки й верби
Ставочки й верби, Ковалівські гори,
До обрію пшеничнії поля,
Безмежнії Шевченківські простори,
Усе це — Українонька моя.
Яр Кашенський — це диво наше й втіха, —
І ранки неймовірної краси,
І річечка… тече вода в ній тихо,
Лелечі над полями голоси,
Пташиний хор, пісень чарівні звуки,
Ліси і обліпихові гаї
В години випадкової розлуки
Вриваєтеся в спогади мої.
23. 03. 2021 рік
Світлина авторки публікації
Смт Шевченкове, 23. 03. 2021 рік
27.05.2021 08:12 Тетяна Чорновіл => © |
 Душевно і тепло звучить Ваша поезія. І світлина дуже хороша. Хоч до чудових рядків вірша кожен читач може домріяти і свої милі серцю краєвиди рідної України! |
20.05.2021 15:32 Богдан Дєдок => © |
 Останні два рядки множать на два зміст тепло і затишно описаного вузькогеографічного (не загальний краєвид України, а конкретний краєвид з однієї точки) враження. Це опис не одного спогаду, а суми спогадів зі спостережень, що тривали роками, складаючись в одну картину пам`яті. Якщо я правильно зрозумів) |
19.05.2021 08:44 Анатолій Костенюк => © |
 Милий вірш про малу вітчизну. Щаслива ви, пані Надіє, - я голосів лелек не чув ще над полями. Тільки клювів стукіт на гнізді...))) |
18.05.2021 23:05 Каранда Галина => © |
 Гарно. Можна робити пісню для місцевих свят. |
18.05.2021 22:46 Ольга Шнуренко => © |
 Чудовий край описаний з любов`ю, особливий відтінок ніжних почуттів у лагідних словах "ставочки, річечка, Українонька"... |