Стихія
Мчиться громовержця колісниця.
Збилися докупи хмари всі.
Зевса грізна і важка десниця:
Ось він — тут, у всій своїй красі.
Блискавки метає безнастанно,
Ще не спорожнів його колчан.
Небо плаче від атак спонтанних.
Вітру шквал… Страшенний ураган…
Рокіт схожий став на канонаду,
Тріском приголомшуючи всіх.
Злива ллється з неба водоспадом
І зловісний чути Бога сміх.
Нагнітає страх стихії сила,
Небезпечна для людей вона.
Не одне життя гроза скосила.
Невблаганна, грізна, неземна
11. 06. 2021 рік
Картинка з інтернету
Смт Шевченкове, 11. 06. 2021 рік
