Мовчання
ноктюрн
Мовчи, ховайся і таї
і мрії і думки свої.
Нехай в душі, на глибині
встають і захóдять вони
безмовно, як зірки вночі.
Любуйся ними і мовчи.
Silentium! Ф.І. Тютчев
і мрії і думки свої.
Нехай в душі, на глибині
встають і захóдять вони
безмовно, як зірки вночі.
Любуйся ними і мовчи.
Silentium! Ф.І. Тютчев
Мовчання – це душа речей,
в котрій споконвіків – священна таємниця.
Воно від нас у тінь біжить з-перед очей,
де спокоєм цвіте вечірня багряниця;
від нього біль та спрага денна не пече
нестерпно, уночі воно бальзамом сниться.
Мовчання – це душа речей,
в котрій спононвіків – священна таємниця.
Мовчання уночі струмком думок тече,
по ньому місячна стежинка в гай сріблиться;
мовчання – у косі твоїй, що на плече,
лягла до рук моїх безмовно розплестися.
Мовчання – це душа речей.
