08.08.2011 17:44
for all
565 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Андрій Гагін

Метелик

Метелик

Мов клаптик паперу, літає за вітром,

Маленький метелик, як птах перелітний.

Закінчиться літо - і зникне назавжди,

А далі світ стане для нього несправжнім.


Буває достатньо за вітром летіти,

Краплини життя, тут знаходити квіти.

Буває незримо в ранковім тумані

Тонути немов сірий кит в океані.


Мов вісники долі - посохлі відцвіти:

Уже не достатньо, щоб лиш захотіти.

І втрачений час йому вже не догнати:

Бо впали навколо нестримності грати.


Буває достатньо чогось захотіти…

Спитати в життя, чи бувають просвіти.

Як сокіл, метелик верне проти вітру -

І тоне в палітрі вже іншого цвіту.



БЦДСС, 5.08.2011

Публікації: Андрій Гагін

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.10.2011 19:25  Каранда Галина 

Гарно! а в мене - дитяче!

 04.10.2011 19:23  Каранда Галина => © 

БЛІІІІН!!!!!! тільки збиралась вночі про метеликів виставити!!!! в кого там думки сходяться?!))))))

 04.10.2011 19:15  Суворий