31.08.2011 10:53
-
308
    
  8 | 8  
 © Каранда Галина

Коли опадають крила -

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Коли опадають крила - 

Нестримно болюча втрата. 

На пласі гніздечко звила, 

На п`єдесталі - страта. 

На роздоріжжі - відчай, 

Закоханий спересердя. 

Не запалають свічі, 

Якщо в них нема осердя. 

Життя - це завжди молитва

Прохання, і вдячність, й спокута

У вічність по лезу бритви 

Я балансую скута. 



11.11.10

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.07.2016 22:10  Ольга Терен => © 

Зболено! Сподобалась Ваша проникливість у суть речей.

 21.01.2014 23:56  Мальва СВІТАНКОВА 

Цікаво!

 12.09.2013 00:18  Світлана Рачинська => © 

Прекрасний вірш))

 31.08.2013 22:04  Наталія Сидорак => © 

Про свічі і два останні рядки проймають найбільше... А про молитву теж не згодна... Але це суб`єктивне. а вірш дуже сподобався

 16.03.2012 22:51  Мальва СВІТАНКОВА 

Проймають образи!!!

 31.08.2011 17:09  Оля Стасюк => © 

Чарівний вірш. А я щодо життя-молитви погоджуюсь.

 31.08.2011 10:56  Тетяна Чорновіл => © 

Вистраждано...