15.11.2011 21:29
для всіх
349
    
  1 | 1  
 © Олічка

Остерігайтесь збайдужіть!

Я падала, щоб знову підніматись, 

Хапаючи жадно ніздрями повітря і захлинаючись.

Щоразу здіймаючи долоні догори, 

Щоб ухопитися за руку допомоги, 

Яку чомусь ніхто не поспішав назустріч простягти.


Ніхто не відгукнеться на твій стогін, 

Що вітром пронесеться і безучасно замовкне.

Нав’язлива всепоглинаюча байдужість

Наскрізь пронизує своїм крижаним вістрям гострим, 

Вбиваючи останній проблиск світла людського милосердя

А він, наївний, що є сили, благає про помилування.


Як дивно… Що ж це сталося зі світом? Що робити?

Здається я поза зоною осмислення, 

За межами загальноприйнятого розуміння.


Я зголосилася сама себе спасти!

Впораюся з гнітючим переслідуванням самоти, 

Що так і тисне, давить звідусіль

Та норовить в своїх міцних обіймах задушить.

Я віднайду запас рушійних сил, 

Переборовши біль тяжких поранень

Від численних незапланованих падінь.


Коли настане божевільна мить – постане вибір:

Розлучатися з життям чи воскресати, 

Заново переродившися на світ?

Вагатися не стану. Тільки жить!!!


Не дочекаєтесь! Я вам усім ще відзвітую, 

Коли шампанське відкоркую.


Та байдуже…


Здійматися на ноги! Не дам собі погрузнути в болоті!

Не зупиняючись, відштовхуватись, копирсатись.

Виборювати шанс собі на порятунок в виживанні.


А тоді бігти…чимдуж, не озираючись!

Навздогін за правом відібрати

Свою, заслужену діянням, нагороду (то є життя)

За відчайдушне борсання, за нездоланную свободу, 

Що не скорилася знахабнілого ворога полону.


Не вір! Не бійся! Не проси!

Собі навік пообіцяю.

А наостанок…я благаю!

Остерігайтесь збайдужіть!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.06.2015 08:31  Ольга Моцебекер => © 

Триматись міцно на ногах, встояти, коли впадеш - піднятись. Байдужість? Що ж - сили буде більше, бо через подолання перешкод гартується характер і доброта душі.
Та я бажаю поруч людей із добрим сердцем, котрі не лише руку подадуть, підтримають, але і шлях спільно далі пройдуть.
Нехай не збайдужіють люди.
Вітаю Вас. Нехай щастить.

 16.11.2011 14:44  © ... 

дякую)) іноді йдуть в хід і такі рушійні сили)))

 16.11.2011 14:43  © ... 

Тетяно, я впевнена, що світ людей все таки ще не зовсім безнадійний!)))

 16.11.2011 09:44  Сашко Новік 

Сподобалось. Про рушійні сили чомусь уявився ВЛ-80 з його технічними характеристиками, мощно

 15.11.2011 22:18  Тарас Іванів 

Олю, Олю... Це ми молимось, коли нам погано...-довга розмова...

 15.11.2011 21:55  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна! Збайдужіти страшно!
Я якось упала на безлюдній вулиці. Зупинилася іномарка, вибіг незнайомий чоловік, поміг звестися, запитав, чи все в порядку. Потім поїхав далі. Правда, руку я тоді все-таки зламала, але це виявилося пізніше! :)))
Я просто хочу сказати, що світ наш складається з різних частинок! Ви описали важку, жорстоку. Бувають і такі, на жаль.