Знищена еліта
з рубрики / циклу «Політичне»
Пориви мруть й заповідають жити.
Холодний біль не згасне вже, як в сні...
Навіки-вічно знищена еліта
Лишила світ, дарований землі.
А скільки їх? Чи Стусів, Симоненків,
Які боролись просто за життя?
Батькам втирали, як були маленькі,
Що всі вони руйнують майбуття...
Розстріляних поля ятрили рани
Країні, за яку вони ішли,
Обмануте і любляче сопрано
Тих матерів, які вже не знайшли
Живими...
І молитва помирала,
Віддавши душу сильну небесам,
І церква із священиком палала,
Музеєм атеїзму ставав храм.
І ось, виходять, знову «за свободу»,
Палають прапорами «за життя».
Гарячий дух убитого народу
Осуджує невірні почуття.
Герої, що «не мали права жити»,
Вкраїнських не простили ще образ:
Навіки-вічно знищену еліту,
Відродження Розстріляного час....
