02.12.2011 00:00

-

401

10 | 10

 © Тарас Іванів († 2012)

Дощ корчиться дахом – пустіть мене, 

Постукування марне снить розсудок. 

Спізнає спокій дух між приспаних голубок 

У теплій ковдрі… - пір’я тишу стереже. 

П’ють думки шелест скрапленого сну, 

У надвечір`я дозвіл впасти просить нічка. 

Стражденних тіней мокрих гілля крива стрічка 

Між корчів плигає, шукаючи весну.