Світи ці вічні, це Господня примха.
Живому запризначений свій час
Родитись скованим, як муха й павутина –
Ще бавляться свободою в відношенні до нас.
Під зірними алеями зла вдача впаде феями,
А десь, поміж траншеями, проміння лик застиг…
Лиш вірний шлях – з’явитися потрібно тут євреями,
Щоб увійти до вічності, до їх товстезних книг…
