Зімкну повіки, уповільню подих
"Знову Ассоль закрила очі, остерігаючись що все це зникне, якщо вона буде дивитись..."
Олександр Грін "Пурпурові вітрила"
Олександр Грін "Пурпурові вітрила"
Зімкну повіки, уповільню подих,
Відчую кров, що стугонить у скронях.
І враз легенький невагомий дотик
Руки твоєї по моїх долонях…
Незнане море. Полум’яна тиша,
Де навіть вітер солодко дрімає.
І все живе заснуло і не дише.
Хмаринка біла сонце заступає.
Багрянець неба... Пурпурне вітрило…
Шовкова сукня обліпила мокрі ноги.
Мій Грін пливе до берега сміливо!
Солоні губи доторкнуть небриту щоку.
Дізнатись де? В агенції якій придбать
Квиток на двох в країну мрій?..
Київ, Лютий 2012
