Лідія Яр
І знов "кабак", чи то пак, ресторан,
Хоча... "кабак" казав і ти , раніше.
Раніш... Тоді в душі не було ран
І ти писав такі чудові вірші...
Тепер, ти топиш у вині свій біль
І з кільцем диму випускаєш смутки.
Але ж... мелодія ота - на рану сіль...
А ще, он там, ті ж очі-незабудки.
І біль, вже не втопити у вині...
Він виплива й несе тебе в минуле
У ті давно... давно... щасливі дні...
І очі там... вони тебе забули...
11.10.2012 01:09 © ... => Деркач Олександр |
Дякую |
10.10.2012 16:36 Деркач Олександр => © |
 Болюча тема... |
09.10.2012 20:53 © ... => Тетяна Чорновіл |
Та не про мене, то точно. То так замальовка з натури(дехто з знайомих), ота настальгія недає спокою...шкода людини... |
09.10.2012 20:47 © ... => Володимир Пірнач |
Дякую |
09.10.2012 20:47 © ... => Оля Стасюк |
Дякую |
09.10.2012 20:46 © ... => Ірина Затинейко-Михалевич |
Та я ще до Наталіного не добралася, бо хочу почитати спокійно, а це написала декілька днів назад, але хотілося дещо ще добавити, але, щось не клеїться. неможу вхопити деякі миті, просто те що відчув на собі, пережив, про те писати просто, а те, що ні...чомусь здалося нещирим- викинула і подала в скороченому варіанті... |
09.10.2012 20:41 © ... => Каранда Галина |
А хтось бурачанку, як у Іри в вірші... |
09.10.2012 20:40 © ... => Бойчук Роман |
Дякую. |
09.10.2012 18:10 Володимир Пірнач => © |
 Шикарний текст. |
09.10.2012 17:00 Оля Стасюк |
 Чудовий вірш, і просто неперевершена картинка! Дуже сподобалося. |
09.10.2012 12:43 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудовий вірш! Сумний. Та здається всі спогади ностальгійні! |
09.10.2012 10:55 Ірина Затинейко-Михалевич |
 я так розумію, вчорашній нарис Наталі Бойко про цю болючу тему сколихнув багатьох тут. Чудовий вірш! ностальгійний! |
09.10.2012 10:51 Каранда Галина => © |
 чудово написано. а кабак - він і в Африці кабак, як його не назви... хтось п"є самогонку, гтось вино піввікової витримки, а суть то одна... |
09.10.2012 10:21 Бойчук Роман |
 Гарно і щемливо так... Зворушливо. Браво! |