ДУХОВНІ ВОЛОКНА (ФІБРАМИ ПЛОТІ)
Звичайної плоті фібрами
Пізнала полотна таїнства:
Хвилює перо верлібрами -
І серце вібрує радісно!
Під поглядом небосхилу Я-
Розщеплене Щось на атоми...
Є в цьому якась ідилія,
Хоч мозок того не знатиме.
Як тіло пливе захоплено!...
З потоком води прозорої:
Проміння несе волокнами,
Що стане тепла опорою.
Захмар`я підтягну жалюзі,
Пірну у небес метафору -
І світло зійде по райдузі
В тілесно-духовну амфору.