Світ народжений в ілюзії
з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»
Минає багато часу, поки людина перестане реагувати, навіть якщо вона реагує вже чисто механічно, як жаб`яча лапка на електричний струм. І тільки коли ти вже остаточно розлучаєшся з кимось, тебе починає цікавити все, що його стосується. Це один із парадоксів кохання. (Еріх Марія Ремарк "Чорний Обеліск")
Ти загубишся в часі і просторі.
І мені тебе не шкода...
Хай захоплять нові спокуси,
Муки болю отруять життя.
Неминучість за все сильніша,
Сталось все від закритих очей,
Де поділась щирість, відкритість?..
Егоїзм без ідей... Апогей.
Ти загубишся в часі і просторі,
Оцінивши, що не цінив,
За личиною душу ховаючи
Повертав, відчував і бруднив.
Ти загубишся в часі і просторі,
Де не створено відчуттям,
Де собою увесь переповнений
Спорожнілим несприйняттям.
Примітивність високої думки,
Поневолена глибина.
Ти загубишся в часі і просторі,
Між світів, де кричить чужина...
