Про дочку

Мольберт, топать, на самокате мчалась, дегустатор, веселится вся моя семья.

Під шумок коронавірусний
Ти вприснула усім адреналін

Автор Владимир Чёрный
Ах, как страстно блестит в Ночи
Ах, как страстно блестит в ночи,
В небе темном далекий Сириус.
Тупо греемся на печи:

Веселкова дівчинка, ягідка із тортика.
Личенько від Янгола, витівки від чортика.
Моя пізня ластівко, моє тепле сонечко.
Подарунок Господа, синьоока донечко.

Серпеневе Сонечко

Під зав‘язку літа…

У малої донечки

Оченята-квіти.

Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ.

У маленької Мартусі –

Руці, нозі, нося, вусі!

І блакитні о`ці

На першому році.

Маленька рабиня – в розкішній «фазенді»…

Жовтеньким – на синім:«Здається в аренду».

Дівчина русява – на поміч матусі,

У панськім будинку товчуться, мов гуси:

Підлогу помити, зготовити їсти…

5 | 1

«Доця і киця» — Вірш

05.07.2018  © Добродій Ольга Іванівна

Доня у кімнату вбігла,

І дзвінко гукає:

- Знаєте, що наша біла

Кішка витворяє?

Мати й дочка молодая в однім селі жили,
Дівка трохи нерозумна, але все робила

Ворожбитство - гріх великий, кожен має знати,
І мені прийшло на думку про це розказати

В захваті сонце й небо дійством,
Верба всміхається раденько,
Тебе вітають з материнством,
Моя світ-донечко рідненька!

5 | 3

«Вона віталася з бездомними псами» — Вітальний вірш

25.07.2017  © Юлія Шевель

Вона ламала пропечені грати,
І її очі часто змінювали забарвлення.
Вона не знала слів, але не вміла мовчати,
І про будову Всесвіту не мала жодного уявлення.

Моя маленька донечко, привіт!
Люблю тебе безмежно!
Нині Анни...
Ти пригорнися лагідно до мами,
а мама розповість тобі про світ.
Про те, як сонце за вікном палати
збирається із вітром танцювати...

Струни нервів дзвенять налякано-
Чуєш? Ні?
Знов дитятко мале заплакало
Уві сні... МАЙЖЕ МОЛИТВА

5 | 2

«Запалю я свічку в спальні на комоді» — Вірш

19.10.2016  © Артюх Леся Вікторівна

Запалю я свічку в спальні на комоді,
Помолюсь тихенько Богу і тоді
З вірою твердою, що завжди у моді,
Піду добро творити на щастя я тобі.

5 | 4

«В школу мама відправляла» — Вірш

19.10.2016  © Артюх Леся Вікторівна

В школу мама відправляла
Дівчинку маленьку.
Вже годину тормошила:
Геть стомилась ненька

5 | 4

«Вірш пам`яті матінки» — Вірш

01.06.2016  © Леона

Тридцять дерев росло біля хатоньки.
Тридцять дерев абрикос — хто згада?

Кольорова скриня із паперу
Кольорові літери на скрині...

«Зелена рута крізь білий сніг» — Оповідання

27.04.2016  © Ірина Мельничин

Ви.
Мої руки тремтять, серце шалено вистукує якийсь божевільний невтомний ритм, а горло страшенно пересихає та так, що вже блага змочить його хоча б однією краплею прозорої водиці. В очах щось неприємно пощипує, повіки вмить стають вологими. Я біжу до вас, перечіпаюсь ногою за й так уже підклеєний давній глиняний глечик, розбиваю його, з жалем дивлюсь униз. Те була ще одна згадка про вас. Ще один зв`язок з дитинством, з щасливим безтурботним минулим.

Золотце ты моё, драгоценное,
Самое, самое в жизни бесценное!

З війни повернувся тато…
Чи всім пощастить діждати?

5 | 12

«Ключ у дитині» — Новела

10.09.2015  © Ольга Моцебекер

"Пухкенькі дитячі ніжки торкаються роси, маля сміється дзвінко. Молода, ставна, повновида жіночка з довгим темним волоссям, заплетеним в тугу косу, колише над зеленою густою травою доньку й собі сміється…"

Жіноча проза, історія з життя.

5 | 8

«Донечці» — Дитячий вірш

03.08.2015  © Катруся

Маленькі рученьки-долоньки,
І посмішка щира-щира.

5 | 2

«Донечці» — Вірш

14.07.2015  © Георгій Грищенко

Нехай пощастить тобі, доню,
Лети у далекий той край,
Мо’ стрінеш ти там кращу долю,
Та, донечко, ти тільки знай.

4 | 3

«О Машеньке» — Стихотворение

28.03.2015  © Коруняк Жанна Борисовна

Звонок.Захожу я в открытую дверь.
Беззубой улыбкой Маруся встречает.
Купаюсь я в тёплых лучах её глаз
И ёжик волос её так восхищает!

5 | 1

«ДОНЕЧЦІ» — Вірш

01.03.2015  © Віктор Остроух

Ти вперше знайомишся з весною,
Для тебе вперше зацвіли сади,
Ти спиш, а я милуюся тобою,
Всміхаєшся, як сонце до води.

5 | 4

«Бути батьком доньки...» — Ліричний вірш

03.01.2015  © Анна Ольтенберг

Маленька донечка –

Мій подарунок неба,

Єдиний сенс

Безглуздого життя...

Журиться мала Дарина,
Дивна геть моя родина,
Дивний тато, дивна мама,
У родині справжня драма.

Чужа хата, чужі діти,
Ще й чвари щоднини,
Нема заради кого жити,
Час до домовини.