Про дочку

Мольберт, топать, на самокате мчалась, дегустатор, веселится вся моя семья.

Під шумок коронавірусний Ти вприснула усім адреналін

Автор Владимир Чёрный Ах, как страстно блестит в Ночи Ах, как страстно блестит в ночи, В небе темном далекий Сириус. Тупо греемся на печи:

Веселкова дівчинка, ягідка із тортика. Личенько від Янгола, витівки від чортика. Моя пізня ластівко, моє тепле сонечко. Подарунок Господа, синьоока донечко.

Серпеневе Сонечко Під зав‘язку літа… У малої донечки Оченята-квіти.

Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ.

У маленької Мартусі – Руці, нозі, нося, вусі! І блакитні о`ці На першому році.

Маленька рабиня – в розкішній «фазенді»… Жовтеньким – на синім:«Здається в аренду». Дівчина русява – на поміч матусі, У панськім будинку товчуться, ...

Доня у кімнату вбігла, І дзвінко гукає: - Знаєте, що наша біла Кішка витворяє?

Мати й дочка молодая в однім селі жили, Дівка трохи нерозумна, але все робила

Ворожбитство - гріх великий, кожен має знати, І мені прийшло на думку про це розказати

В захваті сонце й небо дійством, Верба всміхається раденько, Тебе вітають з материнством, Моя світ-донечко рідненька!

Вона ламала пропечені грати, І її очі часто змінювали забарвлення. Вона не знала слів, але не вміла мовчати, І про будову Всесвіту не мала жодного уявлення.

Моя маленька донечко, привіт! Люблю тебе безмежно! Нині Анни... Ти пригорнися лагідно до мами, а мама розповість тобі про світ. Про те, як сонце за вікн...

Струни нервів дзвенять налякано- Чуєш? Ні? Знов дитятко мале заплакало Уві сні... МАЙЖЕ МОЛИТВА

Тридцять дерев росло біля хатоньки. Тридцять дерев абрикос — хто згада?

Кольорова скриня із паперу Кольорові літери на скрині...

Ви. Мої руки тремтять, серце шалено вистукує якийсь божевільний невтомний ритм, а горло страшенно пересихає та так, що вже блага змочить його хоча б одні...

Золотце ты моё, драгоценное, Самое, самое в жизни бесценное!

З війни повернувся тато… Чи всім пощастить діждати?

"Пухкенькі дитячі ніжки торкаються роси, маля сміється дзвінко. Молода, ставна, повновида жіночка з довгим темним волоссям, заплетеним в тугу косу, колише ...

Маленькі рученьки-долоньки, І посмішка щира-щира.

Нехай пощастить тобі, доню, Лети у далекий той край, Мо’ стрінеш ти там кращу долю, Та, донечко, ти тільки знай.

Звонок.Захожу я в открытую дверь. Беззубой улыбкой Маруся встречает. Купаюсь я в тёплых лучах её глаз И ёжик волос её так восхищает!

Ти вперше знайомишся з весною, Для тебе вперше зацвіли сади, Ти спиш, а я милуюся тобою, Всміхаєшся, як сонце до води.

Маленька донечка – Мій подарунок неба, Єдиний сенс Безглуздого життя...

Журиться мала Дарина, Дивна геть моя родина, Дивний тато, дивна мама, У родині справжня драма.

Чужа хата, чужі діти, Ще й чвари щоднини, Нема заради кого жити, Час до домовини.