Дрижать подерті рукавиці
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Перші тайгові зошити»
«Дрожат худые рукавицы»,
«Первые таежные тетради»
І ніг не гріють торбаса,
Тут спробуй тільки помолися,
Щоб не знестись на небеса.
Ти до пуття й хреста не зложиш,
Здійнявши крила рук до гір
Чи двох перстів знаменням, може,
Як правовірний старовір.
Лиш плач почує бог в покутах,
Пославши в рятівний політ
До стійбищ утлих, ним забутих,
Із раю кинутих у лід.
Для чого тут ми в пущі білій,
Де голос Господа в імлі
Відлунням лиш на зледенілі
Одвічні норови землі.
_
Дрожат худые рукавицы,
И ноги млеют в торбазах.
Попробуй-ка теперь молиться,
Чтоб не попасть на небеса.
Ты и креста путём не сложишь,
Вотще поднявши руку вверх
Двуперстным знаменьем, быть может,
Как правоверный старовер.
Ты бога плачем остановишь
И с ним в кабинке долетишь
К печам, к теплу, к огню становищ,
Из рая брошенных во льды.
Зачем пустили нас в пустыню,
Где голос Господа гремит
Лишь эхом гнева на постылый
Неисправимый нрав земли.
