Битіє
Ми брешем, вбиваєм, крадем… Й так до скону.
Життєва дорога доволі проста.
Та кілька раз в рік ми цілуєм ікони,
та згадуєм хтиво про жертву Христа.
З голів ми знімаєм картуз біля входу,
чи в’яжем хустину - як кому на роду…
Бо інколи вірить - то в тренді, то в моді.
Щоб хрестик і свічка - усе до ладу…
Ми бабратись любим у спідньому дуже
сусідів, колег, незнайомих, рідні.
Хто як і з ким спить, або хто чим нездужа…
Та, шкода, не бачим, що власне в гімні.
Нам є за що голови класти на плаху:
за злість, лицемірство, за зраду… За все!
Та замість того, щоби, каючись, плакать,
туди кожен з нас по сокирі несе...
>м. Одеса, 17.04.2017 р.
