"До Неба"
ЛЮБИСТОК ПРАВОСЛАВНОЇ ПОЕЗІЇВІЧНЕ СЛОВО ХРИСТИЯНСьКОЇ ПОЕЗІЇ
ПОЛьОВІ КВІТИ ПРАВОСЛАВНОЇ ПОЕЗІЇ.
ДО НЕБА
(болгарська поезія)
напруж усі свої зусилля
і твори Волю Божу!
лиш знай, що в пoвному безсиллі,
свої сам страсті переможеш!
борись із дияволом нещадно,
але гордитися не смій!
не мрій про жодну нагороду,
лише на Бога май надію!
у прагненні найвищих цілей,
будь скромним, в подвигах будь тихим,
будь у найглибшому смиренні,
готовий до добра і лиха!
Кожен день, прагнучи до неба,
ти на одвічне пекло засудив себе!
відчувай до себе сам огиду в серці,
й, ще над тобою, благодать зблисне!
забудь добро, яке зробив,
а, гріх свій пам`ятай і кайся теж!
світлих просторів вистачить й для тебе!
нехай ти радісно в рай увійдеш!
переклад з болгарської- Івана Петришина
Към небето
Напрегни и сетните усилия
Божията воля да твориш!
Ала знай, че в пълно си безсилие
своите страсти сам да победиш!
С дявола бори се без пощада,
но да се гордееш ти не смей!
Не мечтай за някаква награда,
а на Бога само се надей!
При стремеж към най-високи цели
в най-дълбоко се смирение крий,
скромен, тих във подвизите смели,
любещ, благ към лоши и добри!
Всеки ден стреми се към небето,
сам осъдил се на вечен ад!
Чувствай гнус от себе си в сърцето
и над теб ще грейне благодат!
Забрави доброто, що си сторил,
а помни греха си и се кай!
Тъй се стигат светлите простори!
Тъй се влиза в радостния рай!
//www.bg-patriarshia.bg/index.php?file=church_poetry.xml
USA, 1.5.2017