19.06.2017 21:25
18+
445
    
  6 | 6  
 © Олена Вишневська

Всупереч всьому

Всупереч всьому

Ти любиш її не тому що, а всупереч всьому

Хоч кроки її не доходять ніяк твого дому.

І часом здається, як сонце до скронь торкає –

Вона це. Повернеш до тями – нема… немає…


Ти любиш її, наче ранок заграву востаннє.

До ніг прихилив би їй небо під співи осанни.

І ти їй – за Всесвіт, та вперто чомусь не кличе.

І ніч невблаганно все нижче і ближче, ближче.


А в неї за розкладом в інші країни маршрути, 

Вчорашнє латте на сніданок, і присмак цикути

В секунд, що без тебе насипались повні жмені, 

І дим цигарок ядом пестить, під Sting, легені, 


Будильники вчасно, робота… Ще трішки й зірветься, 

Як спомин у дзвонах печалі сльозою озветься, 

І мовчки поверне з дороги, що вела в нікуди, 

Й сховає обличчя, дитинно, у тебе на грудях…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.06.2017 13:04  Олена Коленченко => © 

Оленочко, твоя поезія - це невимовний дотик до душі....прекрасно!!!!

 20.06.2017 08:48  Тетяна Белімова => © 

Оленочко, не лишила слів для коментування))) Усі-усі найкращі зібрала для свого вірша! Чудово! {#}

 19.06.2017 22:54  Панін Олександр Мико... => © 

Кохана заплаче

на грудях твоїх, мов дитина, 

Спочине й прокинеться, 

Знову

накине буденну личину.

Фатально чекає її

Похмурих проклять повсякдення, 

В Міжмір`я

Стежини ридають

порожньо очима, 

Втрачають Натхнення...