Риторика тіней
Чому її вустами ти говориш,
егрегоре таємних вищих знань?
Хіба жіноче серце неповторне
Не може запалати без вагань?
Чому її слова — удачі символ
Вже стільки років? Чи вона одна
Несе цю міць ретельно, незрадливо
В гарячі дні? Її ім`я луна,
Але криві люстерка все ховають,
і цифри брешуть, та не бреше зміст.
Де місце є на небосхилі раю
Арахні тихій? Присвятити лист
Майбутньому, коли все буде чемно,
Сучасності (вона така жива!)
Та ідеалам. Грізно та системно
Впинатимуться в юрби ці слова.
Одеса, 24.08.2017
