Дхаммапада І. Думка Душі

ДХАММАПАДА І (ПОГРУЖЕНІСТь В ДУМКАХ/ СПОГЛЯДАННЯ I)

Ivan Petryshyn -

ДХАММАПАДА І

(ПОГРУЖЕНІСТь В ДУМКАХ/

СПОГЛЯДАННЯ I)

ПАРИ

явища випереджує серце, 

ними керує серце, 

їх серце створює саме.

якщо ти промовляєш, 

а чи дієш із зіпсутим серцем, 

то за тобою йде страждання-

як колесо у возі, 

як слід вола, 

що тягнеться за ним.

явища випереджує серце, 

ними керує серце, 

їх серце створює саме.

якщо ти промовляєш, 

а чи дієш із тихим, світлим серцем, 

то за тобою іде щастя, 

неначе тінь, 

що не зника ніколи.

3-6

"мене образив він, 

ударив, 

бив мене, 

мене він обікрав"-

для тих, хто увесь час

не думає про це, 

ворожість затиха.

ворожості від ворожостей не стихають, 

аби що.

ворожість затиха через неворожість:

це- безкінечна правда.

бо чинять так ті, які не знають, 

що тут ми нa краю загибелі, 

а, ті, що знають, 

їхні сварки тихнуть.

7-8

той, хто лиш дума про красу, 

нестримний в почуттях, 

й помірності не знає в харчуванні, 

байдужий і безсилий:

Мара його поборює, 

як вітер дерево слабке.

той, хто думає про нікчемне, 

обмежений своїми почуттями

і зна помірність в харчуванні, 

повний переконання й сили:

Мара не може його подолати, 

як вітер гірську скелю.

9-10:

той, хто розбещений, 

позбавлений

правдивості

й само-контролю, 

вдяга облачення із охри, 

але тієї охри він не заслужив.

та той, хто - вільний

від розбещення, 

наділений і правдою

й само-контролем, 

устaлений у настановах, 

справді достойний

той облачення із охри.

11-12:

ті, хто сприйма несутність, наче суть, 

і бачить сутність як не-суть, 

той суті не второпа, 

все ходячи по колу

помилок.

той же, хто зна

сутність як суть, 

й несутність, як несутність, 

приходить він до суті, 

у колі вибору розумних рішень.

13-14:

як дощ просякує

погану стріху хати, 

так само й пристрасть-

недозрілу мудрість.

19-20:

якщо на пам`ять він читає численні повчання, але

- неуважний-

не робить він те, що вони кажуть, 

наче пастух корів, що лічить чуже стадо, 

не має пайки він у споглядальному житті.

якщо ж напам`ять він майже нічого і не знає, 

та слідує він Дхаммі-Думі, 

у відповідності із Дхаммою самою, 

відкинувши всі пристрасті, 

відрази і омани, і тривоги, 

то його розум, довершений у волі, 

не причіпляється

ні зараз, ні надалі:

він має частку в споглядальному житті.

переклад з англійської- Івана Петришина