Зимовий дощ
з рубрики / циклу «Все і всі»
Місто знову в дощі...
Знову зорі ковтають калюжі
на розбитих шибках
Краплі раптом втрачають розгін.
Лютий певно в ночі
як який то не зрілий биндюжник
по розбитих стежках
За коханням спішить навздогін.
Краплі падають вниз...
На схололій землі враз скляніють
Рух втрачають вони
І надію втрачають на вік.
Лютий, що за каприз?!
Де сніги, що чарівно біліють?
Лютий вперто мовчав
Тільки краплі котилися вниз...