Троянди кавової чари

з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Тайна кофейной розы»

Як сонне сонце скотиться за хмари,

Багрянці застеляючи до сну,

Стечуть потайно в ночі глибину.

Вмить роз’ятривши тьму передчуттями.

Ще трохи – й поміж хвилями розквіту

Дискретний вимір свій загубить час,

І запашне поняття дивосвіту

У серця пульсі вибухне щораз

Всього на мить, безмежну до нестями.

Згустивши теплі хвилі насолоди,

Торкає сутінь ніжні пелюстки.

О, мить розквіту! Чари не збороти,

Вже в вись небес на віддалі руки

Троянди мріє кавова принада.

А ніч леліє таїнство глибоке.

Відпий же чар, бездумно дна сягни,

Смакуй нектар трояндовий, допоки

З небесної стрімкої вишини

Світання бризне зернами граната.