Каранда Галина Мерехтіла роса самоцвітом в прижовклому листі...
Мерехтіла роса самоцвітом в прижовклому листі.
Тихо зойкнуло яблуко, з відчаю впавши в траву.
Наливалося соком калинове гроно у вітті,
Вітерець із жалю хризантему сумну пригорнув.
Позолота зів’яла від болю в жорстоких туманах.
Час нещадно зашурхав недавно ще теплу красу.
Павутинкою щастя у вирій кудись відлітало,
По дорозі вмочаючи сум у холодну росу…
27.09.2011
26.03.2012 17:14 © ... => Тетяна Белімова |
а хіба я колись ображалася? я ж сама кажу, що не в ладу з пейзажами. |
26.03.2012 17:08 Тетяна Белімова |
 Звісно, гарно. Але, як на мене, у Вас тут трохи перебор із коштовностями вийшов, як у печері Алі-баби. Не ображайтесь, Ви ж знаєте, що колір і смак товариш не всяк... |
27.02.2012 01:33 Мальва СВІТАНКОВА |
 Образно.Гарно! |
28.09.2011 17:53 Оля Стасюк |
 Чарівні епітети! Метафори теж незрівнянні! Особливо, коли все це уявити! |
28.09.2011 17:12 © ... => Тетяна Чорновіл |
спасибі! далеко не йдіть, ви потрібні! |
28.09.2011 09:41 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже сподобалось! Але пішла я! Вам тут і так є кому букети дарувати! :))))))))) |
28.09.2011 02:42 Антоніна Чернишенко |
 Гарно |
27.09.2011 21:20 © ... |
спасибі, хлопці! |
27.09.2011 21:04 Сашко Новік |
 ну так і пейзаж, як на мене. красиво |
27.09.2011 21:01 Тарас Іванів |
 Гарно! |
