Ти думаєш, мовчання – німота?
Помітка для Галини: твір навіяний романом Франсуази Саган "Синяки на душі"
Мовчання також розказати може,
Що наступила серця сліпота,
І жоден жест уже не допоможе…
Німі слова, мовчазний діалог…
Ти все рішив за себе і за мене.
Останній погляд, дивний епілог,
І світ летить, пришпоривши стремена.
А я стою й заціплено мовчу:
Німотний крик не вирветься нагору.
Боюсь, що голос свій не долучу
До цього в твою честь дзвінкого хору.
Ти серед крику й реготу цих ґав
Моє кохання просто промовчав.
Київ, Лютий
