Моє малинове варення
Мабуть, на світі немає нічого, що не могло б трапитись. (М. Твен)
У середині літа,
Достигне малина.
Вранці встану і ноги в росу.
У своєму садку,
У погожую днину,
Я малинову радість зберу.
Пам`ятаєш ту мрію?
Про солодку спокусу,
В кожній ягоді сонце
І солодкі вуста.
Посміхнись! Я відчую!
І зготую варення...
В ньому присмак бажання
І велика душа.
Трішки сліз про чекання,
Крапля болю у серці,
Для смаку хтивість терпка,
Для пікантності-час.
Моя ніжність безмежна,
Твоя мова красива.
І кохання в розлуці яке з`єднує нас.
Пам`ятаєш ту мрію?
Про солодку спокусу...
В кожній ягоді сонце
І солодкі вуста.
Я зготую варення,
То моя таємниця.
Достигає малина,
І минають літа.